Хіба може щось протистояти впертому дитячому «не хочу читати»? Коли батьки і приклад подають, і заохочують, і книжки купують, але не діє. Виявляється, є книжки саме для тих, хто не хоче читати. А ще — запитання, які будь-кого потроху  привчать переказувати та аналізувати. Зібрали ці способи для вас.

C:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\2.jpgC:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\3.jpgC:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\4.jpg

1. «Риба на дереві» Лінди Муллі Гант 

Книга розповідає про труднощі Еллі Нікерсон, яка не вміє читати, хоч вже у шостому класі. Вона страждає через знущання однокласників, та історія подана з гумором, без зайвого драматизму. Згодом дівчинка усвідомлює: якщо людина долає проблему, це робить її не гіршою за інших, а сильнішою. Наприкінці книги в Еллі діагностують дислексію, і вона виявляє, що в кожного є сильні сторони та труднощі. Книга сповнена настанов та порад для тих, кому важко читати. 

2. «Дівчата можуть усе»C:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\2.jpg

А також інші комікси, графічні романи, які доступні для будь-якого віку та рівня навичок читання. По-перше, там короткі речення та візуальна підтримка. По-друге, комікси підійдуть для школярів із синдромом дефіциту уваги, бо потребують коротших періодів зосередження, ніж інші книжки. 

У коміксі «Дівчата можуть усе» розповідається про пригоди чотирьох героїнь, які вважають себе IT-дівчатами та винахідницями. У невеликому місті ІТ-компанія оголосила конкурс серед школярів: потрібно створити винахід, що змінить світ на краще. 

3. «Щоденник слабака» Джефа Кінні C:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\3.jpg

Теж комікс. Бестселер про Ґреґа Гефлі, який завершив початкову школу і вважає, що солодке дитинство минуло. Як виживати серед рослявих і недобрих підлітків, які вже голяться? Ґреґ не втрачає оптимізму й ділиться веселими пригодами та порадами. Історії короткі, не потребують великих зусиль. А почуття, що ти не такий, як усі, безпорадний, часто близькі дітям із труднощами в навчанні. Це змушує співпереживати герою. 

4. «Дім дивних дітей міс Сапсан»

Книга має достатній діапазон характерів, щоб привабити різних дітей. Старовинні та дещо моторошні ілюстрації притягують до себе, стають таємним входом до книги. Можна розпочати з розглядання їх, обговорення припущень, хто зображений та які пригоди на нього чекають. 

5. «Поклик монстра» Патріка НессаC:\Documents and Settings\user\Рабочий стол\4.jpg

У головного героя, 12-річного Конора, помирає мати. Він не хоче жити з бабусею за її правилами. Тож нічний монстр, який раніше так лякав уночі, поступово стає другом. Але історії, які він оповідає підлітку, змушують по-новому глянути на близьких, на те, якими складними є зазвичай люди. Зло може видаватися добром, і навпаки. Похмура неприязна людина насправді є турботливою та люблячою, а товариська і приємна — маніпулятором.

Коротенькі історії легко читати, а спільний герой спонукає продовжувати. Зацікавить тих дітей, які полюбляють історії про монстрів. Але книга лише маскується під страшні оповідання, насправді вона про переживання втрати, родинне тепло та прийняття.